Історія справи

Постанова ВГСУ від 24.03.2015 року у справі №5024/1416/2011
Постанова ВГСУ від 03.06.2014 року у справі №5024/1416/2011
Ухвала КГС ВП від 05.02.2019 року у справі №5024/1416/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 5024/1416/2011

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "ХЕРСОНТУРИСТ", м. Херсон,

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2015

зі справи № 5024/1416/2011

за позовом прокурора Скадовського району Херсонської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМУ), м. Київ,

до 1. приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "ХЕРСОНТУРИСТ" (далі - "ХЕРСОНТУРИСТ"), м. Херсон,

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" (далі -ТОВ "Жемчужина"), смт Лазурне, Херсонська область,

3. товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс Марін" (далі -ТОВ "Каіс Марін"), м. Херсон,

4. приватного підприємства "Власта-Агро" (далі - ПП "Власта-Агро"), м. Кіровоград,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Федерація професійних спілок України (далі -Федерація), м. Київ

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Судове засідання проведено за участю представників:

прокурора - Романов Р.О. посв. № 014714 від 21.01.2013

ФДМУ - Склярук Ю.В. предст. (дов. від 17.09.2014)

"ХЕРСОНТУРИСТ" - Конограй Н.В. предст. (дов. від 26.02.2015)

ТОВ "Жемчужина" - не з'явився

ТОВ "Каіс Марін" - не з'явився

ПП "Власта-Агро" - не з'явився

Федерації - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі ФДМУ з позовом до "ХЕРСОНТУРИСТ", ТОВ "Жемчужина", ТОВ "Каіс Марін", ПП "Власта-Агро", третя особа - Федерація, про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на майно туристичної бази "Чорномор" та витребування майна з незаконного володіння.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.09.2014 у справі № 5024/1416/2011 (суддя Чернявський В.В.) у задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що спірне майно станом на час проголошення незалежності України не було власністю загальносоюзної громадської організації колишнього Союзу РСР.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 (судді Воронюк О.Л. -головуючий, Поліщук Л.В., Лашин В.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано, позов задоволено: визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на спірне майно та витребувано його з незаконного володіння відповідачів на користь держави в особі Фонду державного майна України.

Постанову апеляційного господарського суду мотивовано тим, що спірне майно було загальнодержавною власністю, перебувало у віданні загальносоюзної громадської організації та не було об'єктом права власності профспілок України; позов подано прокурором в межах встановленого законом строку позовної давності, тому порушене право підлягає захисту.

"ХЕРСОНТУРИСТ", посилаючись на порушення попередньою судовою інстанцією норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача-1, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- відповідно до статуту професійних спілок СРСР, затвердженого постановою ХVІІІ з'їзду профспілок СРСР від 01.01.1987, професійні спілки були загальносоюзною громадською організацією, до складу якої входили республіканські ради, у тому числі й Українська республіканська рада профспілок;

- після розпаду Союзу РСР правонаступником республіканської ради професійних спілок стала Федерація незалежних профспілок України (в подальшому Федерація професійних спілок України);

- з утворенням Федерації незалежних профспілок України Президією Ради Загальної конфедерації професійних союзів СРСР 18.11.1990 була прийнята постанова за №2-1а "Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном", якою затверджений Договір про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном між Загальною конфедерацією профспілок СРСР та Федерацією;

- відповідно до зазначеного договору у володіння, користування та розпорядження Федерації було передано, зокрема, туристичну базу "Чорномор", розташовану у смт Лазурне, вул. Набережна;

- постановою Президії Федерації від 23.08.1991 №П-7-7 (зі змінами від 09.10.1991) було прийнято рішення про перетворення Української республіканської ради по туризму і екскурсіях в АТ "Укрпрофтур";

- 04.10.1991 Радою Федерації та Фондом соціального страхування України був укладений установчий договір про створення на базі туристично-екскурсійних підприємств і організацій Української республіканської ради по туризму та екскурсіях - АТ "Укрпрофтур", затверджено її статут, що був зареєстрований Київським міськвиконкомом 28.10.1991;

- до статутного фонду створеного АТ "Укрпрофтур" був переданий, серед іншого, також і спірний об'єкт;

- на підставі рішення правління АТ "Укрпрофтур" від 03.12.1991 було створене Херсонське обласне відділення АТ "Укрпрофтур", яке реорганізовувалося в подальшому у Херсонське обласне дочірнє підприємство "Херсонтурист" АТ "Укрпрофтур", Херсонське обласне ЗАТ по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" (далі -"ХЕРСОНТУРИСТ"), якому як статутний внесок передано до статутного фонду майно загальною балансовою вартістю 5545 тис.грн., у тому числі й туристичну базу "Чорномор" у смт Лазурне;

- на зазначений об'єкт на підставі рішення виконавчого комітету Лазурненської селищної ради від 30.01.2002 № 03 "ХЕРСОНТУРИСТ" було одержано свідоцтво про право колективної власності, з подальшою державною реєстрацією права колективної власності 12.02.2002;

- рішенням господарського суду Херсонської області від 12.02.2011, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 зі справи № 5024/2046/2011, визнано недійсним рішення виконавчого комітету Лазурненської селищної ради від 30.01.2002 №03 "Про видачу свідоцтва про право колективної власності на турбазу "Чорномор";

- згідно копії довідки державного архіву Херсонської області в документах виконавчих комітетів Херсонської обласної та Скадовської районної рад депутатів трудящих за 1966 - 1968 роки даних про введення в експлуатацію пансіонату "Чорномор" немає;

- згідно довідки архівного відділу Скадовської райдержадміністрації від 04.07.2014 № 01-61/56 в архівних документах фонду виконавчий комітет Лазурненської селищної ради, смт Лазурне, Скадовський район, Херсонська область, в протоколах сесій та протоколах засідань виконавчого комітету за 1966-1974 роки включно, документів про введення в експлуатацію пансіонату "Чорномор", що розташований в смт. Лазурне, вул. Набережна, буд.5, відомостей про забудовників пансіонату та джерел фінансування будівництва не виявлено. Відомо, що за рішенням Скадовської районної ради народних депутатів трудящих від 29.07.1966 № 285 "Про відведення земельних ділянок Херсонській обласній Раді профспілок під будівництво турбази і Херсонській обласній Раді по туризму під будівництво пансіонату в с. Новоолексіївка" в постійне користування Херсонській обласній Раді по туризму було відведено земельну ділянку із випасних угідь Новоолексіївського лісництва Скадовського лісгоспзагу під будівництво пансіонату. Рішенням виконкому Херсонської обласної Ради депутатів трудящих від 07.03.1974 № 125/5 "Про передачу пансіонату "Чорномор" на баланс обласної ради по туризму та екскурсіях" Херсонський обласний відділ комунального господарства зобов'язаний передати на баланс Херсонської обласної ради по туризму та екскурсіях пансіонат "Чорномор";

- 21.04.2011 "ХЕРСОНТУРИСТ" та ТОВ "Каіс Марін" було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу (зареєстрований в реєстрі за №715), відповідно до якого ТОВ "Каіс Марін"" придбало у "ХЕРСОНТУРИСТ" нерухоме майно туристичної бази "Чорномор" - спальний корус літ. „Г" площею забудови 65,9кв.м., спальний корпус літ. „Д", площею забудови 65,5кв.м., спальний корпус літ „Е" площею забудови 65,9кв.м., що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт Лазурне, вул. Набережна, 5;

- 22.04.2011 "ХЕРСОНТУРИСТ" та ТОВ "Жемчужина" було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (зареєстрований в реєстрі за №745), відповідно до якого ТОВ "Жемчужина" придбало у "ХЕРСОНТУРИСТ" нерухоме майно туристичної бази "Чорномор" - спальний корус літ. „Ц" площею забудови 47,3кв.м., спальний корпус літ. „З", площею забудови 126кв.м., спальний корпус літ „И" площею забудови 126кв.м., санітарний блок літ. „Ч" площею забудови 122кв.м., що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт Лазурне, вул. Набережна, 5.

- 22.04.2011 "ХЕРСОНТУРИСТ" та ПП "Власта-Агро" було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (зареєстрований в реєстрі за №741), відповідно до якого ПП "Власта-Агро" придбало у "ХЕРСОНТУРИСТ" нерухоме майно туристичної бази "Чорномор" - спальний корус літ. „Х" площею забудови 47,3кв.м., що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт Лазурне, вул. Набережна, 5.

Причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності чи відсутності підстав для визнання за державною права власності на майно туристичної бази "Чорномор" та витребування зазначеного майна з незаконного володіння відповідачів.

У вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків щодо належності спірного майна до загальнодержавної власності (так, суд першої інстанцій дійшов висновку про те, що спірне майно станом на час проголошення незалежності України не було власністю загальносоюзної громадської організації колишнього Союзу РСР та належало на праві власності Федерації незалежних профспілок України, яка не була організацією союзного підпорядкування; апеляційний господарський суд у вирішенні даного спору виходив з того, що майно турбази "Чорномор" було загальнодержавною власністю, перебувало у віданні загальносоюзної громадської організації та не було об'єктом права власності профспілок УРСР).

Суд касаційної інстанції погоджується з обґрунтованою позицією апеляційного господарського суду щодо належності спірного майна до загальнодержавної власності з огляду на таке.

Постановою Верховної Ради УРСР від 24.08.1991 № 1427-ХІІ "Про проголошення незалежності України" Україна проголошена незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду та інші акти законодавства.

Постановою Верховної Ради УРСР від 29.11.1990 №506 "Про захист суверенних прав власності Української РСР" введено мораторій на території України на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 № 145-ХІІ "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 №1540-ХІІ, майно та фінансові ресурси підприємств, установ та організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території країни, є державною власністю України, а укладені після 29.11.1990 року майнові договори, якими змінено форму власності, визнаються недійсними.

10.04.1992 Верховна Рада України постановою № 2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього СРСР, розташовані на території України", з метою збереження в інтересах громадян України майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР тимчасово, до визначення правонаступників, передала ФДМ України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих загальносоюзних громадських організацій.

З огляду на історію створення туристичної бази "Чорномор" (передача об'єкта на баланс не означає набуття права власності на спірне майно), історію реорганізації ПАТ "Укрпрофтур" (Українське акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" є правонаступником Української республіканської ради по туризму та екскурсіях і створено на базі майна засновників Федерації професійних спілок України, яка є правонаступником ради Федерації незалежних профспілок України, Української республіканської Ради профспілок та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності), та беручи до уваги наведені нормативні акти стосовно права власності держави Україна після розпаду СРСР, право власності на спірний об'єкт набула держава Україна.

Так, профспілки діяли за загальним статутом профспілок СРСР та були загальносоюзною громадською організацією.

Професійні спілки могли розпоряджатися лише майном, яке знаходилося у їх власності, а не державним майном, яке перебувало у їх віданні.

Отже, спірний об'єкт належить до майнових комплексів громадської організації колишнього СРСР, розташованих на території України.

За таких обставин на момент створення Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" спірне майно перебувало у державній власності, а тому могло бути відчужене виключно за згодою власника.

Постановою Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.11.1994 № 3943-ХІІ встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. Кабінету Міністрів України до 01.03.1994 доручено визначити органи управління зазначеним майном, що тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників вищезгаданого майна. До законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій.

Питання щодо суб'єктів права власності зазначеного майна на законодавчому рівні не врегульовано, майно колишніх профспілкових організацій на теперішній час залишається державною власністю, а тому правові підстави для розпорядження Федерацією профспілок України майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP (продажу, передачі до статутних фондів господарських товариств, відчуження у будь-який інший спосіб) відсутні (аналогічна правова позиція міститься у наступних постановах Верховного Суду України: від 16.09.2014 у справі № 51/227, від 04.11.2014 у справі № 47/296, від 28.10.2014 у справі № 62/84, від 04.02.2015 у справі № 52/250-45/540-2012).

Отже, оскільки спірний об'єкт мав статус загальнодержавної власності, останній не міг бути відчужений без згоди його власника - держави в особі ФДМУ.

Згідно з приписами статті 387 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У відповідності до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У відповідності до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У даній справі "ХЕРСОНТУРИСТ" було подано заяву про застосування позовної давності.

Згідно з приписами статей 256, 257, 261, 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позов подано прокурором (згідно вхідного штампу господарського суду Херсонської області) 21.07.2011.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі (аналогічна права позиція міститься у підпункті 4.1 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Як встановлено апеляційним господарським судом, докази на підтвердження обізнаності ФДМУ про порушене право власності держави та про особу, яка його порушила (про прийняте рішення щодо передачі спірного майна як статутного внеску до статутного фонду "ХЕРСОНТУРИСТ" та про реєстрацію права колективної власності на спірне майно) раніше, аніж прокуратурою проведено відповідну перевірку - відсутні.

Висновок місцевого господарського суду щодо усвідомлення позивачем про порушення декларованих ним прав з рішенням Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997 у справі № 138/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації профспілок, Фонду соціального страхування України, АТ "Укрпрофтур" про визнання недійсними установчих документів, суд касаційної інстанції вважає помилковим, оскільки позов у справі № 5024/1416/2011 пред'явлений не до АТ "Укрпрофтур" чи Федерація професійних спілок України, а до "ХЕРСОНТУРИСТ", ТОВ "Жемчужина", ТОВ "Каіс Марін", ПП "Власта-Агро" про визнання права власності на спірний об'єкт та витребування майна з чужого незаконного володіння. Отже, позов до зазначених осіб не міг бути пред'явлений раніше, аніж відповідачі заволоділи спірним майном.

ТОВ "Жемчужина", ТОВ "Каіс Марін" та ПП "Власта-Агро" придбали спірні об'єкти у 2011 році, відповідно позов у відношенні зазначених відповідачів подано прокурором з дотриманням трирічного строку позовної давності (у 2011 році).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги, що спірне майно відносилося до загальнодержавної власності, перебувало у віданні загальносоюзної громадської організації та не було об'єктом права власності профспілок України; встановивши, що спірне майно було відчужене без згоди його власника - держави в особі ФДМУ; враховуючи, що позов пред'явлено прокурором у межах трирічного строку позовної давності, - дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи "ХЕРСОНТУРИСТ" не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні попередньої інстанції. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи, переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 зі справи № 5024/1416/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "ХЕРСОНТУРИСТ" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко